Твердо стіймо за рідну країну,
Все віддаймо їй, милі брати,
Бо хотять і шукають загину
Її люті, нелюдські кати!
 Чи помрем, чи зостанемось жити,
 Добрим словом потомок згада.
 Гидкий зрадник не буде смердїти
 Серед нас: хай як пес пропада!
Що для нього країна кохана?
Він її як той циган продасть;
Рабський ляк, легкодухість погана
Узяли над ними силу і власть.
 Слугам пекла нема у нас місця,
 Нам країна дорожча всього…
 Вони встигнуть, де смачно їм їсть ся,
 Як свиня до корита свого!