Не жури ся, друже ревний,
Що такий став день наш темний,
Що на небі сумовитім
Зорі й місяць помарнїли,
Що тумани луки вкрили, Бо се — перед сьвітом!
Не лякай ся, милий брате,
Що гадюче кодло кляте
Своїм черевом неситим
Повилазило з болота,
Паук вибіг — всїм робота… Бо се — перед сьвітом!
Не сумуй, що всї поснули,
В пітьмі мертвій потонули,
Що над людом, мов побитим,
Хиба півень кукурікне,
Пес погавка та й затихне… Бо се — перед сьвітом!
