Вікіджерела:Поезія сьогодні/13 вересня

Анатолій Свидницький

Вірші. (Київ, 1985)

page=

^**^*

Україно, мати наша,
Широка та гарна,
За що ж тебе сплюндровано,
За що гинеш марно?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась?
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила,
Що так тебе знівечено?..
Личенько невмите,
Руса коса нечесана,
Дармо тіло збите.
Дармо збите, неприкрите,
Свитина подерта,
Хатиночка сяка-така,
Та ще й непідперта.
У пана двір кам'яний,
Високий до неба!
Станеш, глянеш, подумаєш.
Чого б йому треба?
Хіба ножа на карк білий,
Червоної бинди?
З'явись, з'явись, Залізняче
Та на Вкраїну вийди!