віконниця

віконниця

Віко́нниця, ці, ж. Ставня. Ой з-за гори вітер віє й віконниці хитаються. Грин. III. 673. У нас вікна із віконницями. Мил. 104.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Віко́нниця, ці, ж. Ставня. Ой зза гори вітер віє й віконниці хитаються. Грин. III. 673. У нас вікна із віконницями. Мил. 104.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Віко́нниця, ці, ж. Ставня. Ой з-за гори вітер віє й віконниці хитаються. Грин. III. 673. У нас вікна із віконницями. Мил. 104.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924