віко

віко

Ві́ко, ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба и пр. Мил. 169. Вас. 150. Зроблю… на діжку віко. Ном., стр. 295, № 155. Зриваю з труни віко, припав до неї. Г. Барв. 212. 2) Веко. МВ. I. 57.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Ві́ко, ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба и пр. Мил. 169. Вас. 150. Зроблю… на діжку віко. Ном., стр. 295, № 155. Зриваю з труни віко, припав до неї. Г. Барв. 212. 2) Веко. МВ. I. 57.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Ві́ко, ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба и пр. Мил. 169. Вас. 150. Зроблю.... на діжку віко. Ном. стр. 295, № 155. Зриваю з труни віко, припав до неї. Г. Барв. 212. 2) Вѣко. МВ. I. 57.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924