війя

війя

Війя́, війя́, с. Дышло у воловьего воза. Kolb. I. 67. Рудч. Чп. 249, 250. Один чумак занедужав, на війє схилився. Нп.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Війя́, війя́, с. Дышло у воловьего воза. Kolb. I. 67. Рудч. Чп. 249, 250. Один чумак занедужав, на війя схилився. Нп.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Війя́, війя́, с. Дышло у воловьяго воза. Kolb. I. 67. Рудч. Чп. 249, 250. Один чумак занедужав, на війє схилився. Нп.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924