віднога
|
|
Відно́га, ги, ж. 1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город…, а друга йде долиною. Св. Л. 215. Дуб був високий, а на дубі три одноги були. КС. 1883. I. 57. 2) Рукавъ рѣки. Желех. 3) Отрогъ горы. Желех.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Відно́га, ги, ж. 1) Каждая часть разветвления (дороги, древесного ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город…, а друга йде долиною. Св. Л. 215. Дуб був високий, а на дубі три одноги були. КС. 1883. I. 57. 2) Рукав реки. Желех. 3) Отрог горы. Желех.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Відно́га, ги, ж. 1) Каждая часть разветвления (дороги, древесного ствола). Дорога вилами розходиться: та віднога, що на гору, йде в город…, а друга йде долиною. Св. Л. 215. Дуб був високий, а на дубі три одноги були. КС. 1883. I. 57. 2) Рукав реки. Желех. 3) Отрог горы. Желех.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937