вутя

вутя

Вутя́, тя́ти, с. = Утя́. Грин. III. 111. Ум. Вутя́тко.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Вутя́, тя́ти, с. = Утя. Грин. III. 111. Ум. Вутя́тко.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Вутя́, тя́ти, с. = Утя. Грин. III. 111. Ум. Вутя́тко.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924