вороний

вороний

Ворони́й, а́, е́. 1) Вороной. Стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. 2) Чорный. Посередині колодязь, а там вода аж ворона. ЗОЮР. II. 50. Ум. Вороне́нький.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Ворони́й, а́, е́. 1) Вороной. Стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. 2) Черный. Посередині колодязь, а там вода аж ворона. ЗОЮР. II. 50. Ум. Вороне́нький.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Ворони́й, а́, е́. 1) Вороной. Стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. 2) Чорный. Посередині колодязь, а там вода аж ворона. ЗОЮР. II. 50. Ум. Вороне́нький.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924