вонпити

Во́нпити, плю, пиш, гл. Сомневаться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура. К. ЧР. 169.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Вонпити, плю, пиш, гл. Сомневаться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура. К. ЧР. 169.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937


Во́нпити, плю, пиш, гл. Сомнѣваться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура. К. ЧР. 169.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924