вишмарувати

вишмарувати

Вишмаро́вувати, вую, єш, сов. в. ви́шмарувати, рую, єш, гл. Смазывать, смазать, обмазать. Вишмаруй но добре колеса, бо далеко поїдем.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Ви́шмарувати, рую, єш, гл. Смазать, обмазать. Вишмаруй но добре колеса, бо далеко поїдем.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́шмарувати, рую, єш, гл. Смазать, обмазать. Вишмаруй но добре колеса, бо далеко поїдем.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924