вичахати

вичахати

Вичаха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́чах(ну)ти, хну, неш, гл. Остывать, остыть. В печі вже вичахло.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Вичаха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́чах(ну)ти, хну, неш, гл. Остывать, остыть. В печі вже вичахло.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Вичаха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́чах(ну)ти, хну, неш, гл. Остывать, остыть. В печі вже вичахло.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937