витовкти

Ви́товкти, вчу, чеш, гл. 1) Выдавить, *высморкаться. Витовчи ніс, бо вже було би убогому жидові помазати віз. Ном. № 11267. *2) Выдолбить (урок, молитву). Сл. Яворн.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Ви́товкти, вчу, чеш, гл. Выдавить.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937


Ви́товкти, вчу, чеш, гл. Выдавить. Витовчи ніс, бо вже було би убогому жидові помазати віз. Ном. № 11267.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924