висотатися

висотатися

Ви́сотатися, таюся, єшся, гл. 1) Вымотаться (о ниткахъ). 2) Выйти одинъ за другимъ. Як заграли музики, то з хати так усі й висотались та в клуню. Св. Л. 203.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Ви́сотатися, таюся, єшся, гл. 1) Вымотаться (о нитках). 2) Выйти один за другим. Як заграли музики, то з хати так усі й висотались та в клуню. Св. Л. 203.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Ви́сотатися, таюся, єшся, гл. 1) Вымотаться (о нитках). 2) Выйти один за другим. Як заграли музики, то з хати так усі й висотались та в клуню. Св. Л. 203.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937