вирід
вирід
|
Ви́рід, роду, м. Выродок, урод. Нема роду без вироду. Ном. № 9342.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Ви́рід, роду, м. Выродок, урод. Нема роду без вироду. Ном. № 9342.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Ви́рід, роду, м. Выродокъ, уродъ. Нема роду без вироду. Ном. № 9342.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924