вирячкуватий

Виря́чкува́тий, а, е. Пучеглазый; выпученный (о глазах). Чуб. II. 40. Очі такі стали вирячкуваті. О. 1862. VIII. 17.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Вирячкува́тий, а, е. Пучеглазый; выпученный (о глазах). Чуб. II. 40. Очі такі стали вирячкуваті. О. 1862. VIII. 17.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937


Вирячкува́тий, а, е. Пучеглазый; выпученный (о глазахъ). Чуб. II. 40. Очі такі стали вирячкуваті. О. 1862. VIII. 17.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924