викишкати

викишкати

Ви́кишкати, каю, єш, гл. Выгнать, прогнать (отъ киш!). Упросились злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1538.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Ви́кишкати, каю, єш, гл. Выгнать, прогнать (от киш!). Упросились злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1538.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Ви́кишкати, каю, єш, гл. Выгнать, прогнать (от киш!). Упросились злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1538.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937