Вибрані твори (Гребінка)/Маруся
| ◀ Надпис до рисунку К. С. А. Г-ної | Вибрані твори Маруся |
Так собі до земляків ▶ |
|
МАРУСЯ
«Я знаю, Марусе, дівочу натуру!»
Так мати старая казала дочці:
«І я дівувала, була молодою —
Тоді парубки все були молодці —
На грищі співала, на досвітках пряла,
На вулиці часом до світа гуляла…
А бувало, стане скушно,
Серце ниє та болить.
В грудях важко: плачеш, плачеш…
Божий світ не веселить!..
У саду пташки щебечуть,
По степу цвітуть квітки,
Як послухаєш, як глянеш, —
Плачеш бо-зна од чого!..
І знати не знала, чого я бажала!
І все було, доню, я так сумувала,
Поки твій отець мене кохати не став,
Поки з моїм любим нас піп не звінчав…
Кинь лихом об землю та будь веселенька!
І думає дочка, схилившись до неньки:
«Чом досі мене ще ніхто не кохав?»
1843