Вечерницѣ/1862/22
Русалка (Тарас Шевченко)
• Цей текст написаний максимовичівкою‎.
• Інші версії цієї роботи див. Русалка (Шевченко)
РУСАЛКА.
Зъ рукописи.

„Породила мене мати
Въ высокихъ палатахъ,
Та-й понесла середъ ночи
У Днѣпрѣ купати;
Купаючи розмовляла
Зо мною малою:
Плыви, плыви, моя доню,
Днѣпромъ за водою,
Та выплыви Русалкою
Завтра середъ ночи,
А я выйду гуляти зъ нимъ,
А ты й залоскочешъ…
Залоскочи, мое серце,
Нехай не смѣється
Надо мною молодою;
Нехай пьє, упьється —
Не моими кровъ-слёзами —
Синёю водою
Днѣпровою — …Нехай собѣ
Гуляе зъ дочкою.
Плыви-жъ, моя одиная!
Хвилѣ мои, хвилѣ,
Привѣтайте Русалоньку!…
Та-й заголосила,
Та-й побігла. — А я собѣ
Плыла за водою
Поки сестры не зустрѣли,
Не взяли зъ собою.

Уже съ тыждень, якъ росту я,
Зъ сестрами гуляю
О по̂вночи, та зъ будинку
Батька виглядаю.
А може вже поєдналась
Съ паномъ моя мати;
Може знову роскошує
Грѣшниця въ палатахъ?!“
Та-й замовкла Русалочка,
Въ Днѣпро поринула
Мовъ пло̂точка. А лозина
Тихо похитнулась.

Выйшла мати погуляти —
Не спиться въ палатахъ;
Пана Яна нема дома:
Нѣ съ кимъ розмовляти.
А якъ прійшла до берега,
Та-й дочку згадала, —
И згадала, якъ купала,
И якъ примовляла,
Та-й ба-й-дуже. По̂шла собі
У палати спати;
Та не до̂йшла — довелося
Въ Днѣпрѣ ночувати:
И не зчулась, якъ зуспѣли
Днѣпрови̂ дѣвчата
Та до неи; ухопили,
Та ну зъ нею гратись.
Радѣсеньки̂, що по̂ймали…
Грались, лоскотали
Поки въ вершу не запхали…
Та-й зареготались.
— Одна то̂лько Русалонька
Не зареготалась…

Т. Шевченко.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні в усьому світі оскільки вона була оприлюднена до 1 січня 1929 року і автор помер більш ніж сто років тому.