◀ Передне слово | Вечерницѣ Ч. 1 О хто малымъ не полюбивъ |
Хлопська дитина ▶ |
|
О, хто малымъ не полюбивъ
Тоту, що го родила, мати,
И батька, що за нимъ ходивъ,
И кутъ ро̂дного дому-хаты —
О, хто малымъ не полюбивъ!
Все, о̂дки въ хлопчику-дитинѣ
Взялось по̂знанье о̂тчины,
Взялась така любовь къ родинѣ?
Нечимъ то взялися вони,
Но о̂дки въ хлопчику-дитинѣ?
Все, о̂дколи узнавъ я Русь,
Огнемъ в душѣ моѣй затлѣло,
И я за дѣло-пѣснь берусь —
Малый уже берусь за дѣло,
Все, о̂дколи узнавъ я Русь.
Я пламень-серце, пламень-душу
Тобѣ, родино, доки живъ
Нести у жертву хочу — мушу,
Бо черезъ тебе получивъ
Я пламень въ серце, пламень въ душу!
Иванъ Хмара.
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі. Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому. |