Веселымъ людямъ на втиху!/Быстра Кубань, быстра Кубань…

Веселымъ людямъ на втиху!
А. Е. Пивень
Писни Чорноморськихъ козакивъ
Быстра Кубань, быстра Кубань…
• Цей текст написаний ярижкою.
• Інші версії цієї роботи див. Бистра Кубань, бистра Кубань
Москва: Типографія товариства І. Д. Сытина, 1906

***

Быстра Кубань, быстра Кубань
Бережечкы зносыть,
Ой, тамъ козакъ молоденькый
Отамана просыть:
„Пусты мене мій паночку,
Зъ кордону до дому, —
Изнурылась, наплакалась
Мылая за мною!“
— Ой, не пустю, козаченьку,
Бо ты довго будешъ,
Напыйсь воды Кубаньскои, —
Мылую забудешъ!
„Ой, пывъ воду, пывъ холодну,
Та й не оддыхаю:
Люблю дуже свою мылу,
Та й не забуваю!
Пусты мене, щырый батьку,
Зъ кордону додому,
Бросывъ я свою дивчыну,
Не вручывъ никому!
Пославъ йій въ черкесъ взятого
Коня вороного,
Вона-жъ мени шыту хустку

Съ нидъ злота самого.
Тильке мени тіи хусткы
Въ рукахъ не носыты,
А для славы козацькои
Сиделечко вкрыты!
Гляну на вкрыте сидельце —
Роспотишу серце,
Гляну на шыту хустыну —
3гадаю дивчыну!
Дывчынонько, мое серце
Жды та дожыдайся,
Скоро прыйду я до тебе
Скоро сподивайся!