верховіття

верховіття

Верхові́ття, тя, с. Верхние ветви деревьев. Верховіття у тернів стинає, меншому брату приміту покидає. Макс.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Верхові́ття, тя, с. Верхние ветви деревьев. Верховіття у тернів стинає, меншому брату приміту покидає. Макс.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Верхові́ття, тя, с. Верхнія вѣтви деревьевъ. Верховіття у тернів стинає, меншому брату приміту покидає. Макс.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924