вербляниця

вербляниця

Вербля́ниця, ці, ж. Время в самом начале весны, когда вербы цветут. Вербляниця то ще не весна: і сніг припада, і крупи ідуть. Вх. Зн. 6.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Вербля́ниця, ці, ж. Время въ самомъ началѣ весны, когда вербы цвѣтутъ. Вербляниця то ще не весна: і сніг припада, і крупи ідуть. Вх. Зн. 6.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Вербля́ниця, ці, ж. Время в самом начале весны, когда вербы цветут. Вербляниця то ще не весна: і сніг припада, і крупи ідуть. Вх. Зн. 6.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937