валькувати

валькувати

Валькува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Делать из глины стены постройки. Каменец. у. 2) Обмазывать стены толстым слоем глины. Чуб. VII. 380. Сим. 129.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Валькува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки. Каменец. у. 2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины. Чуб. VII. 380. Сим. 129.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Валькува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Делать из глины стены постройки. Каменец. у. 2) Обмазывать стены толстым слоем глины. Чуб. VII. 380. Сим. 129.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937