бут
|
|
Бут, та, м. 1) Молодой зеленый лук. 2) Сапог. Як будемо мастеровать, скажемо сі бути ковать золотими підківками. Pauli. II. 157. 3) Щебень. Желех. 4) Фундамент? Хотіли хоча б бут забутить на осінь — нехай устоюється, так не прийдеться. Новомоск. у. (Залюбовск.). См. Бути́ти. 5) Мн. Бути́. Род игры у мальчиков. Желех. Ум. Бу́тик.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Бут, та, м. 1) Молодой зеленый лук. 2) Сапог. Як будемо мастеро́вать, скажемо сі бути ковать золотими підківками. Pauli. II. 157. 3) Щебень. Желех. 4) Фундамент? Хотіли хоча б бут забутить на́ осінь — нехай устоюється, так не прийдеться. Новомоск. у. (Залюбовск.). См. Бутити. 5) Мн. Бути́. Род игры у мальчиков. Желех. Ум. Бу́тик.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Бут, та, м. 1) Молодой зеленый лукъ. 2) Сапогъ. Як будемо мастеро́вать, скажемо сі бути ковать золотими підківками. Pauli. II. 157. 3) Щебень. Желех. 4) Фундаментъ? Хотіли хоча б бут забутить на́ осінь — нехай устоюється, так не прийдеться. Новомоск. у. (Залюбовск.). См. Бутити. 5) мн. Бути́. Родъ игры у мальчиковъ. Желех. Ум. Бу́тик.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924