бусурман

бусурман

Бусурма́н и бусурме́н, на, м. Басурман, магометанин, иноверец. Ой панночко-шаблюко, панночко наша! з бусурманом зустрівалась, та й не двічи цілувалась. Чуб. V. 935. Кримці та нагайці, безбожні бусурмени. АД. I. 114.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Бусурма́н и бусурме́н, на, м. Басурман, магометанин. Ой панночко-шаблюко, панночко наша! з бусурманом зустрівалась, та й не двічи цілувалась. Чуб. V. 935.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Бусурма́н и бусурме́н, на, м. Басурманъ, магометанинъ, иновѣрецъ. Ой панночко-шаблюко, панночко наша! з бусурманом зустрівалась, та й не двічи цілувалась. Чуб. V. 935. Кримці та нагайці, безбожні бусурмени. АД. I. 114.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924