бурківка

бурківка

*Буркі́вка, ки, ж. 1) Мостовая. 2) Соб. Булыжник. Сл. Нік.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Буркі́вка, ки, ж. Мостовая; шоссе. Одесск. у.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937