братися

братися

Бра́тися, беру́ся, ре́шся, гл. 1) Браться; приниматься. На Гліба-Бориса до хліба берися. Ном. № 451. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Хмари беруться із землі, а більше із води. Чуб. I. 24. Тобі́ живе́ться — і на скі́пку бере́ться. Тебе всем удача. Г. Барв. 312. 2) Идти, направляться, всходить, взбираться, взлезать. Як приїду в город, то все берусь ночувати в кума. Змиев. у. Раденька вже, як хто навстріч мені береться. МВ. I. 14. Що мені робити? Чи додому, чи до тестя братись. Г. Барв. 211. Хтось за ворітьми почав кашляти, і стало чути, як щось, або старе, або недуже, береться в башті по сходах до віконця. К. Чр. 5. Дід, зігнувшися з холоду, береться на піч. Г. Барв. 160. Недалечко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить. Г. Барв. 361. 3) Набираться. Ой я в бору воду беру, — вода не береться. Мет. 50. 4) Собираться, готовиться. Стріляй швидче, бо вже беруться летіть качки. НВолын. у. Мати поседіла, береться йти. Драг. 10. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. II. 24. 5) Приближаться (о времени), подходить, доходить. До сорока год вже мені береться. Змиев. у. Вже до двох тисяч років береться, як вони її (правду) затуманюють. К. (О. 1861. II. 229). Бралося вже до півночі. Мир. Пов. II. 55. Уже й пуд обіди береться. Чуб. II. 346. 6) Биться, драться. Пішли ся брати на олов'яне боїще; як тот утяв Покотигорошком, — по кістки; Покотигорошок проклятим як вдарив, — по коліна. Драг. 262. 7) — в но́ги. Убегать, бежать. Береся в ноги і втіче. Вх. Лем. 394. 8) — до чо́го. а) Браться, приниматься за что, делать какое-либо дело. До книжки він береться охочо. К. (О. 1861. I. 310). До французької мови і до музики добре й я бралась, до танців тож. МВ. (О. 1862. III. 36). В том же значении без предлога. Воно гарненьке, не аби яке, і граматки береться. Г. Барв. 482. б) Липнуть, приставать к чему. Болото береться до коліс. Хотин. у. 9) — з ким. Вступить в брак. Нащо мені женитися? нащо мені братись? Шевч. Любилися, кохалися, чому не беремся? Чуб. V. 97. Коли син женивсь козацький, доня замуж бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягалась. Мкр. Н. 34. 10) — за ко́го. Приниматься за кого. Нікого й соромитись: нас двоє; що дня вже за мене береться. Г. Барв. 273. 11) — чим. Превращаться во что. Вгорі дуже холодно, як у нас зімою, через що пара та, що йде од землі з теплим воздухом… береться маленькими бульбашками. Дещо (4-те вид.), 99. *Бра́тися па́рою. Испаряться. Сл. Тутк. 12) — на си́лу. Чувствовать себя в силах. Ой коню мій, коню вороний! чи берешся на силу? Млр. л. сб. 13) Бере́ться сва́рка. Происходит ссора. Між челядю бересі сварка найбільше із за курей та любасів. Шух. I. 35. 14) Не бере́ться сон. Не хочется спать. Хата біла, постіль мила, а сон не береться: чорні брови, біле личко на думці снується. Грин. III. 220. 15) Моро́з бере́ться. Морозит. Береться світом мороз. Константиногр. у. *16) — на що. Готовиться, приготовляться. Дереться — на нове береться. Умань. Ефр.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Бра́тися, беру́ся, ре́шся, гл. 1) Браться; приниматься. На Гліба-Бориса до хліба берися. Ном. № 451. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Хмари беруться із землі, а більше із води. Чуб. I. 24. Тобі живе́ться — і на скіпку бере́ться. Тебе во всем удача. Г. Барв. 312. 2) Итти, направляться, всходить, взбираться, взлезать. Як приїду в город, то все берусь ночувати в кума. Змиев. у. Раденька вже, як хто навстріч мені береться. МВ. I. 14. Що мені робити? Чи додому, чи до тестя братись. Г. Барв. 211. Хтось за ворітьми почав кашляти, і стало чути, як щось, або старе, або недуже, береться в башті по сходах до віконця. К. Чр. 5. Дід, зігнувшися з холоду, береться на піч. Г. Барв. 160. Недалечко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить. Г. Барв. 361. 3) Набираться. Ой я в бору воду беру, — вода не береться. Мет. 50. 4) Собираться, готовиться. Стріляй швидше, бо вже беруться летіть качки. НВолын. у. Мати посиділа, береться йти. Драг. 10. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. II. 24. 5) Приближаться (о времени), подходить, доходить. До сорока год вже мені береться. Змиев. у. Вже до двох тисяч років береться, як вони її (правду) затуманюють. К. (О. 1861. II. 229). Бралося вже до півночі. Мир. Пов. II. 55. Уже й пуд обіди береться. Чуб. II. 346. 6) Биться, драться. Пішли ся брати на олов'яне боїще; як тот утяв Покотигорошком, — по кістки; Покотигорошок проклятим як вдарив, — по коліна. Драг. 262. 7) — в но́ги. Убегать, бежать. Береся в ноги і втіче. Вх. Лем. 394. 8) — до чо́го: а) браться, приниматься за что, делать какое-либо дело. До книжки він береться охочо. К. (О. 1861. I. 310). До французької мови і до музики добре й я бралась, до танців тож. МВ. (О. 1862. III. 36). В том же значении без предлога. Воно гарненьке, не абияке, і граматки береться. Г. Барв. 482; б) липнуть, приставать к чему. Болото береться до коліс. Хотин. у. 9) — з ким. Вступить в брак. Нащо мені женитися? нащо мені братись? Шевч. Любилися, кохалися, чому не беремся? Чуб. V. 97. Коли син женивсь козацький, доня замуж бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягалась. Мкр. Н. 34. 10) — за ко́го. Приниматься за кого. Нікого й соромитись: нас двоє; щодня вже за мене береться. Г. Барв. 273. 11) — чим. Превращаться во что. Вгорі дуже холодно, як у нас зимою, через що пара та, що йде од землі з теплим воздухом,… береться маленькими бульбашками. Дещо (4-те вид.). 99. 12) — на си́лу. Чувствовать себя в силах. Ой коню мій, коню вороний! чи берешся на силу? Млр. л. сб. 13) Бере́ться сва́рка. Происходит ссора. Між челяддю бересі сварка найбільше ізза курей та любасів. Шух. I. 35. 14) Не бере́ться сон. Не хочется спать. Хата біла, постіль мила, а сон не береться: чорні брови, біле личко на думці снується. Грин. III. 220. 15) Моро́з бере́ться. Морозит. Береться світом мороз. Константиногр. у.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Бра́тися, беру́ся, ре́шся, гл. 1) Браться; приниматься. На Гліба-Бориса до хліба берися. Ном. № 451. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Хмари беруться із землі, а більше із води. Чуб. I. 24. Тобі живе́ться — і на скіпку бере́ться. Тебѣ во всемъ удача. Г. Барв. 312. 2) Идти, направляться, всходить, взбираться, взлѣзать. Як приїду в город, то все берусь ночувати в кума. Зміев. у. Раденька вже, як хто навстріч мені береться. МВ. I. 14. Що мені робити? Чи додому, чи до тестя братись. Г. Барв. 211. Хтось за ворітьми почав кашляти, і стало чути, як щось, або старе, або недуже, береться в башті по сходах до віконця. К. Чр. 5. Дід, зігнувшися з холоду, береться на піч. Г. Барв. 160. Недалечко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить. Г. Барв. 361. 3) Набираться. Ой я в бору воду беру, — вода не береться. Мет. 50. 4) Собираться, готовиться. Стріляй швидче, бо вже беруться летіть качки. НВолын. у. Мати поседіла, береться йти. Драг. 10. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. II. 24. 5) Приближаться (о времени), подходить, доходить. До сорока год вже мені береться. Зміев. у. Вже до двох тисяч років береться, як вони її (правду) затуманюють. К. (О. 1861. II. 229). Бралося вже до півночі. Мир. Пов. II. 55. Уже й пуд обіди береться. Чуб. II. 346. 6) Биться, драться. Пішли ся брати на олов'яне боїще; як тот утяв Покотигорошком, — по кістки; Покотигорошок проклятим як вдарив, — по коліна. Драг. 262. 7) — в но́ги. Убѣгать, бѣжать. Береся в ноги і втіче. Вх. Лем. 394. 8) — до чо́го. а) Браться, приниматься за что, дѣлать какое-либо дѣло. До книжки він береться охочо. К. (О. 1861. I. 310). До французької мови і до музики добре й я бралась, до танців тож. МВ. (О. 1862. III. 36). Въ томъ же значеніи безъ предлога. Воно гарненьке, не аби яке, і граматки береться. Г. Барв. 482. б) Липнуть, приставать къ чему. Болото береться до коліс. Хотин. у. 9) — з ким. Вступить въ бракъ. Нащо мені женитися? нащо мені братись? Шевч. Любилися, кохалися, чому не беремся? Чуб. V. 97. Коли син женивсь козацький, доня замуж бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягалась. Мкр. Н. 34. 10) — за ко́го. Приниматься за кого. Нікого й соромитись: нас двоє; що дня вже за мене береться. Г. Барв. 273. 11) — чим. Превращаться во что. Вгорі дуже холодно, як у нас зімою, через що пара та, що йде од землі з теплим воздухом,.... береться маленькими бульбашками. Дещо (4-те вид.), 99. 12) — на си́лу. Чувствовать себя въ силахъ. Ой коню мій, коню вороний! чи берешся на силу? Млр. л. сб. 13) Бере́ться сва́рка. Происходитъ ссора. Між челядю бересі сварка найбільше із за курей та любасів. Шух. I. 35. 14) Не бере́ться сон. Не хочется спать. Хата біла, постіль мила, а сон не береться: чорні брови, біле личко на думці снується. Грин. III. 220. 15) Моро́з бере́ться. Морозитъ. Береться світом мороз. Константиногр. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924