бранка
|
|
Бра́нка, ки, ж. 1) Пленница. Дівка бранка, Маруся попівна Богуславка. ЗОЮР. I. 210. 2) Набор (рекрутов). Я пішов до бранки, та не здавсі. Шух. I. 317. Стережіться, парубочки, бо либонь бранка буде. Гол. I. 139. 3) Род рыбы: Barbus fluviatilis. Вх. Лем. 394. *4) Ба́ба-бра́нка. Повитуха. Не може-ж дитина вродитися без баби-бранки. Крим. Ум. Бра́ночка.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Бра́нка, ки, ж. 1) Пленница. Дівка бранка, Маруся попівна Богуславка. ЗОЮР. I. 210. 2) Набор (рекрутов). Я пішов до бранки, та не здавсі. Шух. I. 317. Стережіться, парубочки, бо либонь бранка буде. Гол. I. 139. 3) Род рыбы: Barbus fluviatilis. Вх. Лем. 394. Ум. Бра́ночка.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Бра́нка, ки, ж. 1) Плѣнница. Дівка бранка, Маруся попівна Богуславка. ЗОЮР. I. 210. 2) Наборъ (рекрутовъ). Я пішов до бранки, та не здавсі. Шух. I. 317. Стережіться, парубочки, бо либонь бранка буде. Гол. I. 139. 3) Родъ рыбы: Barbus fluviatilis. Вх. Лем. 394. Ум. Бра́ночка.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924