боровик

боровик

Борови́к, ка́, м. 1) Житель бора. 2) Раст.: а) Белый гриб, Boletus edulis. ЗЮЗО. I. 114. Як загадав боровик, на всі гриби полковник. Чуб. V. 1183. б)  Daphne cneorum L. ЗЮЗО. I. 121. в) Chimaphila umbellata Nutt. Анн. 95. г) Pyrola minor L. ЗЮЗО. I. 133. Ум. Боровичо́к.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Борови́к, ка́, м. 1) Житель бора. 2) Раст.: а) белый гриб, Boletus edulis. ЗЮЗО. I. 114. Як загадав боровик, на всі гриби полковник. Чуб. V. 1183; б) Daphne cneorum L. ЗЮЗО. I. 121; в) Chimaphila umbellata Nutt. Анн. 95; г) Pyrola minor L. ЗЮЗО. I. 133. Ум. Боровичок.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Борови́к, ка́, м. 1) Житель бора. 2) Раст.: а) Бѣлый грибъ, Boletus edulis. ЗЮЗО. I. 114. Як загадав боровик, на всі гриби полковник. Чуб. V. 1183. б) Daphne cneorum L. ЗЮЗО. I. 121. в) Chimaphila umbellata Nutt. Анн. 95. г) Pyrola minor L. ЗЮЗО. I. 133. Ум. Боровичок.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924