болізний

болізний

Бо́лізний и бо́лісний, а, е. 1) Болезненный, мучительный. Був собі якийсь малий пуздракуватий та болізний. Мир. ХРВ. 53. 2) Скорбный, горестный. Я тут, — почувся її тихий болізний голос. Мир. Пов. II. 77.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Бо́лісний и бо́лізний, а, е. 1) Болезненный, мучительный. Був собі якийсь малий пуздракуватий та болісний. Мир. ХРВ. 53. 2) Скорбный, горестный. Я тут, — почувся її тихий болісний голос. Мир. Пов. II. 77.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Бо́лізний и бо́лісний, а, е. 1) Болѣзненный, мучительный. Був собі якийсь малий пуздракуватий та болізний. Мир. ХРВ. 53. 2) Скорбный, горестный. Я тут, — почувся її тихий болізний голос. Мир. Пов. II. 77.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924