бокувати

Бокува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Сидеть боком. Не бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько. Pauli. I. 101. 2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене. Фр. Пр. 103.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Бокува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Сидеть боком. Не бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько. Pauli. I. 101. 2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене. Фр. Пр. 103.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937


Бокува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Сидѣть бокомъ. Не бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько. Pauli. I. 101. 2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене. Фр. Пр. 103.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924