бовгар

бовгар

*Бовга́р, ра, м. Волопас, воловый пастух. Черемш. «Село вигибає»

Бовга́р, ра, м. Болгарин. К. МБ. XI. 154.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Бовга́р, ра, м. Болгарин. К. МБ. XI. 154.

Бовга́р, ря́, м. Пастух рогатого скота у гуцулов. Шух. I. 189.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Бовга́р, ра, м. Болгаринъ. К. МБ. XI. 154.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924