блуд

блуд

Блуд, ду, м. 1) Блуждание. Блу́дом ходи́ти. Блуждать; не знать, куда идти, что делать. Тра, щоб у селі були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люде ходять. Каменец. у. *Черемш. «Село вигибає». У блуд піти́. Пойти блуждать. А третяя дочка у блуд пошла, приблудилася да й у луг темний. Чуб. V. 91. 2) Нечистая сила, сбивающая с дороги. Як кого нападе блуд, нехай згадає, в який день було Різдво, візьме землі з-під ніг і посипле собі на голову. Ном. № 284. Як на чоловіка блуд нападе, то серед села дороги не найде. Фр. Пр. 61. Блуд мі сі вчепив. Фр. Пр. 61. Чи ті блуд напа́в? Ты с ума сошел? Фр. Пр. 61. 3) Род детской игры. Ив. 27. 4) Блуд, прелюбодеяние. А вслід летить янголь його, а його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає. Грин. III. 141. *5) Галицк.: Ошибка, промах. *6) Заблуждение.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Блуд, ду, м. 1) Блуждание. Блу́дом ходи́ти. Блуждать; не знать, куда итти, что делать. Тра, щоб у селі були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люди ходять. Каменец. у. У блуд піти́. Пойти блуждать. А третяя дочка у блуд пішла, приблудилася да й у луг темний. Чуб. V. 91. 2) Нечистая сила, сбивающая с дороги. Як кого нападе блуд, нехай згадає, в який день було різдво, візьме землі спід ніг і посипле собі на голову. Ном. № 284. Як на чоловіка блуд нападе, то серед села дороги не найде. Фр. Пр. 61. Блуд мі сі вчепив. Фр. Пр. 61. Чи ті блуд напав? Ты с ума сошел? Фр. Пр. 61. 3) Род детской игры. Ив. 27. 4) Блуд, прелюбодеяние. А вслід летить янголь його, а його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає. Грин. III. 141.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Блуд, ду, м. 1) Блужданіе. Блу́дом ходи́ти. Блуждать; не знать, куда идти, что дѣлать. Тра, щоб у селі були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люде ходять. Каменец. у. У блуд піти́. Пойти блуждать. А третяя дочка у блуд пошла, приблудилася да й у луг темний. Чуб. V. 91. 2) Нечистая сила, сбивающая съ дороги. Як кого нападе блуд, нехай згадає, в який день було Різдво, візьме землі з під ніг і посипле собі на голову. Ном. № 284. Як на чоловіка блуд нападе, то серед села дороги не найде. Фр. Пр. 61. Блуд мі сі вчепив. Фр. Пр. 61. Чи ті блуд напав? Ты съ ума сошелъ? Фр. Пр. 61. 3) Родъ дѣтской игры. Ив. 27. 4) Блудъ, прелюбодѣяніе. А вслід летить янголь його, а його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає. Грин. III. 141.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924