било
|
|
I. Би́ло, ла, с. 1) Доска, употребляемая вместо колокола в монастырях; то же, что клепа́ло. Я йому як у било б'ю: женись та женись, — так ні та й годі. Лебед. у. Говорили, як у било били, а йому й не в догадки. 2) Крылья или отводы в санях, предназначенные для того, чтобы сани не опрокидывались. Сумск. у. Ум. Би́льце.
II. Било́, ла, с. 1) Стебель растения (конопли), стержень кукурузы. Шух. I. 147. Торік добрі були кукурузи: на їднім билі по два стрюки було. Каменец. у. 2) Часть друлівника́ (см.). Шух. I. 277. 3) Верхние боковые перекладины, соединяющие передок и задок воза. Черниг. Ум. Бильце́.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Било́, ла, с. 1) Стебель растения (конопли), стержень кукурузы. Шух. I. 147. Торік добрі були кукурудзи: на їднім билі по два стрюки було. Каменец. у. 2) Часть друлівника (см.). Шух. I. 277. 3) Верхние боковые перекладины, соединяющие передок и задок воза. Черниг. Ум. Бильце́.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Би́ло, ла, с. 1) Доска, употребляемая вмѣсто колокола въ монастыряхъ; то же, что клепало. Я йому як у било б'ю: женись та женись, — так ні та й годі. Лебед. у. Говорили, як у било били, а йому й не в догадки. 2) Крылья или отводы въ саняхъ, предназначенные для того, чтобы сани не опрокидывались. Сумск. у. Ум. Би́льце.
Било́, ла, с. 1) Стебель растенія (конопли), стержень кукурузы. Шух. I. 147. Торік добрі були кукурузи: на їднім билі по два стрюки було. Каменец. у. 2) Часть друлівника (см.). Шух. I. 277. 3) Верхнія боковыя перекладины, соединяющія передокъ и задокъ воза. Черниг. Ум. Бильце́.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924