безстатечно

безстатечно

Безстате́чно, нар. Неблагоразумно, непорядочно. А чоловік завжде грішить та й безстатечно. КС. 1883. II. 470.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Безстате́чно, нар. Неблагоразумно, непорядочно. А чоловік завжде грішить та й безстатечно. КС. 1883. II. 470.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Безстате́чно, нар. Неблагоразумно, непорядочно. А чоловік завжде грішить та й безстатечно. КС. 1883. II. 470.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924