бебехи
|
|
Бе́бехи, хів, м. мн. 1) Перина, подушки (преимущественно о еврейскихъ). Жидівські бебехи. 2) Внутренности. А сто дідьків у твої бебехи та печінки! (Брань). Бебехи відбити, надсади́ти. Отбить бока. Сюди на кулаки лиш ближче, — я бебехів вам надсажу. Котл. Ен. II. 15. 3) Удары. А Хома знай його бебехами годує. Кв.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Бе́бехи, хів, м. мн. 1) Перина, подушки. 2) Внутренности. А сто дідьків у твої бебехи та печінки! (Брань). Бебехи відбити, надсади́ти. Отбить бока. Сюди на кулаки лиш ближче, — я бебехів вам надсажу. Котл. Ен. II. 15. 3) Удары. А Хома знай його бебехами годує. Кв.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Бе́бехи, хів, м. мн. 1) Перина, подушки (преимущественно о еврейских). Жидівські бебехи. 2) Внутренности. А сто дідьків у твої бебехи та печінки! (Брань). Бе́бехи відби́ти, надсади́ти. Отбить бока. Сюди на кулаки лиш ближче, — я бебехів вам надсажу. Котл. Ен. II. 15. 3) Удары. А Хома знай його бебехами годує. Кв.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28