Баю-баю/Ялинка
| ◀ Котик і півник | Баю-баю Ялинка (О. Олесь) |
Заєць і медвідь ▶ |
|
Ялинка.
Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
Як на мене зайчик — плиг!
Став ялинку однімати.
Я сюди, а він туди…
„Не віддам, — кричить, — ні за що!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можна гратись,
Порубаєте ліси,
Нігде буде і сховатись!
А у лісі скрізь — вовки,
І ведмеді, і лисиці,
І ворони, і граки,
І розбійниці-сіниці“…
Страшно стало… — Ой, пусти;
Не держи мене за поли.
Бідний зайчику, прости, —
Я не буду більш ніколи!
Низько, низько я зігнувсь
І ще нижче скинув шапку…
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку.