Баю-баю/Сон літом

Баю-баю
Сон літом (О. Білоусенко)

Київ: «Криниця», 1918

Сон літом.

Настало літо. Була неділя. Мама взяла Бусика з собою до церкви. Вернувшися, він по обіді захотів спатки.

Мама повісила колиску в садочку, положила Бусика і почала його присипляти:

Люлю, люлю, мій синочку,
Справлю тобі колисочку,
Справлю тобі колисочку,
Та й повішу на дубочку.
Сонце зійде, обігріє,
Роса впаде та й скупає,
Листок впаде та й накриє.
Будуть пташки прилітати
Та будуть співати,
Дитиночку маленечку
Будуть присипляти.
Колишися, колисонько
Із дуба, із дуба;
Колишися в колисоньці,
Дитинонько люба.
Колишися, колисонько

З орішка, з орішка;
Колишися в колисоньці.
Мамина потішка.

„Мамина потішка“, роскидавши ручки, солоденько вже спала.

Оксанка, як більшенька, не хотіла спати. Вона пішла за мамою в садочок, положила свою ляльку в маленьку колисочку і теж почала її присипляти. Колишучи ляльку, вона співала:

Ой спи, дитя, без сповиття,
Поки мати з поля прийде
Та принесе три квіточки.
Одна буде дрімливая,
Друга буде сонливая,
Третя буде щасливая.
Ой, щоб спало — щастя мало,
Та щоб росло, не боліло,
На серденько не скорбіло.
Ой рісточки у кісточки,
Здоровячко на сердечко,
Розум добрий в головоньку.
Соньки-дрімки у віченьки.

Подивившись до своєї ляльки, чи спить вона, знов починає співати:

Ой ходить сон по вулоньці
В білесенькій кошулоньці,
Слоняється, тиняється,
Господоньки питається:
А де хата теплесенька,
А дитина малесенька,
Піду в хату ночувати
І дитину колихати.
А в нас хата теплесенька

І дитина малесенька,
Ходи, сонку, до домоньку.
Приспи нашу дитиноньку.
Ходи, сонку, в колисочку,
Приспи нашу дитиночку.
А-а-а!
Ззіли вовки барана,
А ягничку пси, пси, —
Ти, дитинко, спи спи,
А-а-а, тутусі!
Пішов батько по груші,
А мати по дині,
Принесе дитині.
Гойда, гойда!
Чужі діти горді,
А нашії пишні,
Як у саду вишні.
В саду вишні зелененькі,
У нас дітки молоденькі,
Вони спаточки раденькі.

У маленької няньки головка все більше і більше звисала на груди і, присипляючи ляльку, вона й сама була „спаточки раденька“. Переставши співати, вона поволі схилилася на траву та й заснула. Мама підійшла, підстелила їй плахту, положила під голову подушечку.