баришник

баришник

Бари́шник, ка, м. 1) Торговецъ лошадьми. 2) Торгашъ, барышникъ.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Бари́шник, ка, м. 1) Торговец лошадьми. 2) Торгаш, барышник.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Бари́шник, ка, м. 1) Торговец лошадьми. 2) Торгаш, барышник.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937