банта

банта

Ба́нта, ти, ж. 1) Поперечное бревно между стропилами, перекладина. Kolb. I. 55. Кури сплять на бантах. Подольск. г. О животныхъ: піти́ на ба́нти — издохнуть. Кінь пійшов на ба́нта, т. е. содранная съ коня шкура повѣшена на бантах. Ном. № 14023. 2) мн. ба́нти = Вергуни. Сим. 192.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Ба́нта, ти, ж. 1) Поперечное бревно между стропилами, перекладина. Kolb. I. 55. Кури сплять на бантах. Подольск. г. О животных: Піти́ на ба́нти — издохнуть. Кінь пійшов на ба́нта, т. е. содранная с коня шкура повешена на ба́нтах. Ном. № 14023. 2) Мн. Ба́нти = Вергуни́. Сим. 192.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Ба́нта, ти, ж. 1) Поперечное бревно между стропилами, перекладина. Kolb. I. 55. Кури сплять на бантах. Подольск. г. О животных: піти́ на ба́нти — издохнуть. Кінь пійшов на ба́нта, т. е. содранная с коня шкура повешена на бантах. Ном. № 14023. 2) Мн. Ба́нти = Вергуни. Сим. 192.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937