баклажок
баклажок
|
Баклажо́к, жка́, м. 1) Ум. отъ баклаг. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Баклажо́к, жка́, м. 1) Ум. от бакла́г. 2) Род писанки. КС. 1891. VI. 379.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Баклажо́к, жка́, м. 1) Ум. от баклаг. 2) Род писанки. КС. 1891. VI. 379.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937