Байки (Свєнціцький, 1874)/Не по силѣ дружба

Байки
Павло Сво̂й
Не по силѣ дружба
• Цей текст написаний максимовичівкою‎. Львів: Товариство «Просвіта», 1874
Не по силѣ дружба.

Левъ, царь звѣрѣвъ, оселъ довгоухъ и хитра лисиця полюючи оленя сполювали.

— Дѣли здобычь!  — каже левъ до осла.

Той, по̂сля свого розуму, подѣливъ єѣ въ три части. Левъ якъ вчиститъ осла позауши — той и розтягъ ся.

— Дѣли ты! — каже царь до лисицѣ.

— Великоможный царю! — до єго лисиця. — Подѣлъ тутъ простый: зъ оленя менѣ лишь слѣдують роги.

Засмѣявъ ся левъ на радощахъ.

— У яко̂й бувавъ ты школѣ мудро̂й? — пытає лиса. — Кто вывчивъ тебе подѣлу такого?

— Небо̂жчикъ оселъ! — каже лисъ, тайкомъ зо̂тхнувши.

Стари̂ люде кажуть, що межи звѣрами
Живе ся помовка: „Не дружись съ царями.“