Байки (Свєнціцький, 1874)/На судъ
| ◀ Ослова пригода | Байки На судъ |
Нерозумна дружба ▶ |
|
Вкрали коты кружанку сыра. Не зъѣли-жь ёго, вражи̂ дѣти! а давай мѣжь собою сваритись.
— Ты ѣсти'мешь борше!
— Въ тебе острѣйши̂ зубы!
— Дѣлѣмо сыръ на половину!..
— Мудро загадано! — одповѣдає котиско. — Хотѣвъ бы ты минѣ дати конець сыра попсованый. Хочешь дѣлити ся — по̂демо до суду! Малпа насъ и подѣлить!
— Ходѣмо! Ходѣмо!
Прійшли; а малпа собѣ не ворогъ:
— Ходѣмо, каже, до канцеляріѣ; тамъ на важкахъ справедливо сыръ подѣлю.
Розлупала сыръ, кладе на важки.
— Сей кусокъ важнѣйшій; слѣдъ изъ него частину во̂длупати. — (Та сыръ до рота!)
— Теперь бачу тамтой переважає; треба и ёго уняти. (И зновь проковтнула).
— Справдешне лихо! Ще не ро̂вно… Той переважає. Усе не вмѣру…
— Уймись! — коты закричали — а то ввесь сыръ мине ся. Годѣ подѣлу! Мѣжь нами и такъ згода стане.
— Мы — каже малпа, надувшись — мы судови̂ люде до того и прямуємо. Вашо̂й згодѣ я дуже рада; лишь слѣдує менѣ плата за розправу. Сей кусокъ за важки, сей на канцелярію; а оть се вже ваше!
Дивлять ся коты: съ сыра лише шко̂рка!.. Ради̂ не ради̂ узяли, що осталось, и по̂шли до дому, впередъ побожившись, у жадному дѣлѣ на судъ не ходити.
Хочешь кусень хлѣба мати:
Стережи ся правувати!