Байки (Свєнціцький, 1874)/Вчене мыша

by Павло Сво̂й

◀ Гордыня

Байки Павло Сво̂й Вчене мыша

Олень ▶

• Цей текст написаний максимовичівкою‎.

Львів: Товариство «Просвіта», 1874

Вчене мыша.

Зъѣла мышь дуже мудру книжку, и така єѣ зъ того пыха, що съ подругами и говорити не хоче.

Дурни̂ вы! — каже. — Зазвѣть кота до мене. Таке єму наговорю, що не то васъ ѣсти не буде, а кожду мышь въ лапку цѣлувати'ме. Не дармо я розуму изъ книжокъ вчилась! — Мыши гадають: правда. Зазвали кота, а той и не баривъ ся. Прійшовъ, слухає мудрои речи, ажь єму слёзы зъ очей рынуть. Розказує вчене мыша, розповѣдає зъ нащада свѣта… высунулась зъ дѣры… а ко̂тъ — цапъ! тай зъѣвъ ученого!

Дурный мудрує —
Лиха не впильнує.

 

---