баглаї
|
|
Баглаї́, ї́в, м. мн. Лѣнь. Употребл. въ выраж.: баглаї напали — лѣнь одолѣла. Ном. № 10939. То же: баглаї вки́нулись. Баглаї вкинулись, та й робити не хочеться. Волч. у. Баглаї би́ти. Быть празднымъ, ничего не дѣлать, бить баклуши. Ном. № 10940. К. ЧР. 191.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Ба́глаї, їв, м. мн. Лень. Употребл. в выраж.: Баглаї напа́ли — лень одолела. Ном. № 10939. То же: Баглаї вки́нулись. Баглаї вкинулись, та й робити не хочеться. Волч. у. Баглаї би́ти. Быть праздным, ничего не делать, бить баклуши. Ном. № 10940. К. ЧР. 191.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Баглаї́, ї́в, м. мн. Лень. Употребл. в выраж.: баглаї напали — лень одолела. Ном. № 10939. То же: баглаї вки́нулись. Баглаї вкинулись, та й робити не хочеться. Волч. у. Баглаї би́ти. Быть праздным, ничего не делать, бить баклуши. Ном. № 10940. К. ЧР. 191.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937