аутодафе

аутодафе

Авто-да-фе́, с. несклоняемое. Автодафе, сожженіе инквизиціей еретика. Без ножа і авто-да́-фе людей закували та й мордують. Шевч. 410.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Авто-да-фѐ — смертна кара вогнем. У старовину по католицьких, а подекуди й по инших краях, так карали людей за віру: хто не так вірив, як веліли попи, того прилюдно, серед майдану, живцем палили на стосі дров. Ця кара прокида̀лась подекуди ще й у 18-му віці. Роблено й роблять і досі авто-да-фѐ й за для книжок: як уря̀дові (правительству) не подобаються які книги, то він їх палить.

Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів / склав В. Доманіцький. Київ: Товариство «Просвіта», 1906

Аутодафе́, с. несклоняемое. Автодафе, сожжение инквизицией еретика. Без ножа і авто-да́-фе людей закували та й мордують. Шевч. 410.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937