Антологія римської поезії/Горацій/Оди III, 26
◀ Горацій. Оди II, 3. До Деллія | Антологія римської поезії пер.: Микола Зеров Оди III, 26. До Венери |
Горацій. Оди IV, 7. До Торквата ▶ |
|
ГОРАЦІЙ.
Оди III, 26.
ЧИ то-ж давно дівчат я чарував собою
І добрим вояком в безкровнім був бою?
А нині — вислужену зброю
І ба́рбігон богині оддаю.
Сюди, сюди до ніг народженої з піни
Складайте, браття, з лівої руки —
Ліхтарь мій, що розгонив тіни,
І кий, що розбивав замки.
А ти, прославлена в південному Мемфисі,
Перед твоїм ясним схиляюсь я лицем,
Молю, Кипридо: розмахнися
Над Хлоєю святим бичем.
——————
Всякий, хто зрікався привичннх занять, посвячував відповідному богові знаряддя своєі роботи. Горацій покидає службу Венері, і складає до ніг народженоі з моря богині непотрібні йому інструменти.