Анотований "Улісс"/Стор 019
| ◀ Стор 018 | Анотований "Улісс" , перекладено користувачами Вікіджерел Стор 019 |
Стор 020 ▶ |
|
- Він застерігаючи підняв палець:
- — Хто каже, я не бог, тим шахраям
- Вина, що творю із води, я не дам.
- Хай п’ють вони воду, й таємниця ясна,
- Як знову я воду творю із вина.
- Швидким прощальним жестом він пошарпав Стівеновий ціпок і кинувся вперед
до самого краю скелі, ляскаючи себе з боків, ніби плавниками чи крилами,
що готуються злетіти, і продовжуючи свій спів:
- —Прощай і, що я говорив запиши,
- Тому, Діку і Гарі, що воскрес я, скажи.
- Хоч був я із плоті, та в небо знесусь,
- Свіжість Оливкової ... Прощай вже, спішусь!
- Пританцьовуючи перед ними, він просувався вниз до сорокафутового провалля, махаючи
крилоподібними руками, вправно вистрибував, капелюх Меркурія колихалася на свіжому вітрі,
що доносив до них його уривчасті пташині зойки.
- Хейнс, який посміювався вельми стримано, йдучи поряд зі Стівеном
зауважив:
- — Мені здається, тут не варто сміятись. Він досить богохульний.Я
особисто не віруючиЙ, треба сказати. З іншого боку, його веселощі якось надають усьому безвинність,
чи не так? Як це в нього називається? Йосип Тесля?
- — Балада про Ісуса Жартівника, буркнув Стівен.
- — О, запитав Хейнс, ви чули це раніше?
- — Три рази денно, після їжі, сухо відповів Стівен.
- — Але ж ви не зіруючиЙ, так? Продовжував Хейнс. Я маю на увазі, віруючиЙ у
вузькому сенсі слова. Творення з нічого і чудеса і
Бог як особа.
- — У цього слова лише один сенс, мені здається, сказав Стівен.
- Зупинившись, Хейнс витягнув срібний полірований портсигар з мерехтливим зеленим
каменем. Натиснувши на пружинну защіпку великим пальцем, він відкрив його і запропонував Стівену.
- — Дякую, відказав Стівен, беручи сигарету.
- Хейнс пригостився сигаретою сам і защепнув портсигар. Сховавши портсигар в
бокову кишеню, він вийняв з жилетної кишені нікельоване пуделко з вогнивом, відкрив