амвон
амвон
|
Амбо́н, на и ну, м., амво́н, ну, м. Амвон. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою. К. ХП. 122.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
|
Амбо́н, на и ну, м., амво́н, ну, м. Амвон. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою. К. ХП. 122.